Гранд-слеми під прицілом: чи дадуть 16-22% і соцпакет?

На старті нового сезону мейджорів провідні тенісисти заявили про невдоволення нинішніми умовами – від призових до впливу на розклад. Попри 16% зростання призових Australian Open у січні та $90 млн загальної компенсації на US Open у 2025, гравці наполягають: їхню роль недооцінюють. Вони вже двічі зверталися листами до організаторів Гранд-слемів і готують подальші кроки після Australian Open. Питання стоїть ширше за самі виплати – йдеться про право голосу, соцзахист і прозорі формули розподілу доходів.

Деталь у фокусі

Гравці вимагають, щоб кожен із чотирьох мейджорів виплачував 22% від своєї виручки у призові до 2030 року. Стартова планка на цей сезон – 16% із подальшим збільшенням на 1,5% щороку. Окремо пропонується створити Grand Slam Player Council – дорадчий орган спортсменів з правом оцінювати зміни, що на них впливають (зокрема, перехід на старт у неділю).

Соцпакет – ще одна вимога. Ініціатива Project RedEye пропонує, щоб мейджори долучилися до виплат за пенсійними, медичними та декретними програмами: $12 млн на турнір на рік до 2030, починаючи з $4 млн цього сезону і зростанням на $2 млн щороку.

Довідка: Джаннік Сіннер

Джаннік Сіннер – італійський тенісист, чемпіон Вімблдону та друга ракетка світу серед чоловіків. На великих турнірах він демонструє стабільність і вже заявив про необхідність оновлення фінансової моделі мейджорів. Серед комерційних партнерств Сіннера – співпраця з Rolex, пов’язана з багаторічними контрактами бренду на Гранд-слемах.

Що саме просять гравці

• 22% виручки у призовий фонд до 2030, із 16% вже цього року і щорічним додаванням 1,5%.
• Консультації щодо розкладу і ключових рішень (наприклад, старт у неділю замість понеділка).
• Запуск Grand Slam Player Council для оцінювання ініціатив, що впливають на спортсменів.
• Внески у соцпакет: до $12 млн на турнір на рік до 2030 (планка на цей сезон – $4 млн, із приростом на $2 млн щорічно).

Джаннік Сіннер: «Потрібні призові, які краще відображають доходи турнірів».

Аріна Сабаленка: «Пора сісти за стіл переговорів і знайти взаємовигідні рішення».

Джессіка Пегула: «Мейджори – це фокус календаря, турніри, які забирають найбільше фізично та емоційно».

Як далеко мейджори від цілі 16-22%

Організатори мейджорів наголошують: виручка – не чистий прибуток, значні кошти йдуть на проведення змагань, інфраструктуру та підтримку інших турнірів. Водночас оприлюднені цифри дають змогу зіставити запити гравців і реальні виплати.

У Tennis Australia за рік до вересня 2025 сукупна виручка склала A$697,2 млн (частина – як національної федерації). Гравці пропонують для розрахунку цьогорічних призових закласти умовне +5% до виручки, після чого взяти 16%. Поточний призовий фонд Australian Open становить A$111,5 млн, що наближається до близько 15% від запропонованої планки.

USTA повідомляла про $559,66 млн виручки безпосередньо від US Open у 2024 році. Загальна компенсація гравцям на US Open у 2025 сягнула $90 млн (зростання на 20% рік до року) – це орієнтовно 15% від цілі, якщо рахувати за логікою спортсменів. У All England Club за рік до липня 2024 виручка становила £406,5 млн, а призові у 2025 – £53,5 млн; за тим самим підходом це приблизно на £15 млн менше за 16% у 2025. Для Ролан Гаррос офіційні фінансові дані не оприлюднені.

Що вже дають мейджори спортсменам

Останніми роками всі чотири турніри «Великого шолома» вклали значні кошти у арени та сервіси. Кожен має щонайменше два корти з дахом, а Australian Open додав третю «дахову» арену після модернізації Margaret Court Arena у 2015 році. Гарантована гра за негоди підвищила вартість телеправ, що також підтримує призові.

У Лондоні триває масштабна реконструкція Millennium Building: розширюються зали, зони відновлення, лаунжі та ресторани, відкриття тераси й саду заплановане на 2027 рік. На Флашинґ-Медоуз USTA будує центр продуктивності за $250 млн із оновленими розминковими зонами, роздягальнями та харчуванням.

Australian Open цього місяця виплачує спортсменам A$350 на добу (перебування в готелі), A$100 на харчування та п’ять безкоштовних перетягувань ракетки за кожне коло. Подорожній грант Tennis Australia підвищено на 67% – до A$10 000. На всіх мейджорах доступні медичні та пральні послуги, квитки й подарункові пакети.

Мейджори також фінансово підтримують підготовчі турніри – зокрема, AELTC з 2019 року інвестував понад £60 млн у трав’яні події. Кожен Гранд-слем щороку перераховує $750 000 до Grand Slam Player Development Programme, з якого на шляху до професіоналів свого часу отримували підтримку Елена Рибакіна, Лі На та Густаво Куертен. У топ-гравців паралельно зростають позатурнірні контракти: наприклад, Сіннер, Ґауфф, Алькарас і Свьонтек – амбасадори Rolex.

Де може зупинитися переговорний маятник

Питання соцвиплат може стати найскладнішим. Навіть без затвердженої формули відсотка від виручки, за поточних темпів підвищення виплат окремі мейджори можуть підійти до бажаних рівнів до кінця десятиліття. На думку гравців, Вімблдон і ймовірно Ролан Гаррос відстають, хоча обидва турніри подвоїли призові за минуле десятиліття.

Ідея рад гравців на мейджорах обговорюється, та обсяг впливу поки невизначений. Представники менеджменту наголошують: рішення про 15-денний формат – компетенція організаторів. Мейджори декларують готовність слухати, але акцентують на тривалості сезону і потребі щонайменше 8 тижнів між сезонами. Страйк наразі не розглядається; гравці оцінять наступні кроки після Australian Open.

Погляд редакції

Зіставлення виручки й виплат показує: US Open і Australian Open уже наблизилися до стартової планки близько 15%, тоді як Вімблдон за підрахунками гравців поки нижче запропонованих 16%. Враховуючи оприлюднені інвестиції в інфраструктуру та підтримку календаря, дискусія рухається до пошуку балансу між інтересами організаторів і спортсменів. За наявною статистикою це свідчить, що боротьба за частку виручки та соцпакет стане центральною темою десятиліття, а формат діалогу – визначальним для всієї екосистеми турнірів.