Олімпіада 2026: чому Ейлін Гу і Аліса Лю опинилися по різні боки мережі?

13 лютого 2026 у Мілані під час Зимової Олімпіади 2026 розгорілася незвична «онлайн-дуель». У центрі – фристайлістка Ейлін Гу, яка виступає за Китай, та фігуристка Аліса Лю, що представляє США. Обидві народжені й виховані у Сполучених Штатах, мають китайське коріння й статус чемпіонок. Суперечки у соцмережах віддзеркалюють геополітичне змагання США–Китай та тиснуть на спортсменок поза спортивними аренами.

Деталь у фокусі

• Ейлін Гу перейшла до збірної Китаю у 2019 році та на ОІ 2022 у Пекіні здобула два золота і одне срібло у фристайлі.
• Гу у Китаї називають «Сніговою принцесою», за даними публічних звітів вона заробляє близько 23 мільйонів доларів США на рік (приблизно 16,9 мільйона фунтів стерлінгів).
• Аліса Лю у 2019 році у 13-річному віці стала наймолодшою чемпіонкою США з жіночого одиночного катання.
• У Мілані-2026 Лю здобула командне золото США у фігурному катанні.
• Батько Лю, Артур Лю, брав участь у протестах на площі Тяньаньмень 1989 року та емігрував до США.

Про подію: довідка

XXV Зимові Олімпійські ігри проходять в Італії у Мілані та Кортіна-д’Ампеццо. Господарів обрали 24 червня 2019 року на сесії МОК у Лозанні. Для Кортіна-д’Ампеццо це другі зимові Ігри після 1956 року, що додає історичної ваги нинішньому старту.

Онлайн-буря навколо двох олімпієк

У мережі Гу та Лю порівнюють за принципом «піонерка» проти «зрадниці» – залежно від аудиторії. В американському сегменті частина користувачів критикує Гу за виступи за Китай, тоді як у китайських соцмережах на контрасті підтримку отримує саме вона. Підґрунтя – постійне суперництво двох найбільших економік світу у торгівлі, технологіях та іміджі.

«Eileen Gu виступає за Китай і отримує за це мільйони. Alysa Liu — донька китайського емігранта, що протестував на Тяньаньмень. У світі Ейлін Гу — будь Алісою Лю».

Ейлін Гу – шлях від Тахо до китайського подіуму

Ейлін Гу народилася у Каліфорнії в родині китайської матері та американського батька. Змалечку жила між двома культурами – літні канікули в Пекіні, навчання в приватній школі Сан-Франциско. Фристайлом почала займатися у три роки в районі озера Тахо, у вісім увійшла до команди Northstar California Resort і вже у дев’ять виграла свій перший національний титул.

Спершу виступала за США, але у 2019 році оголосила перехід до збірної Китаю з наміром надихнути молодь у Пекіні – місті народження її матері. На ОІ 2022 здобула два золота і одне срібло, після чого стала спортивною іконою в КНР: мільйони стежать за її виступами, державні ЗМІ називають «ідолом для всього світу». Водночас рішення про зміну спортивного громадянства спричинило хвилю критики через політичний контекст Китаю, що знову активізувалася під час Ігор 2026 року.

Новий виток суперечки у Мілані-2026

Минулого тижня американського олімпійця Гантера Гесса запитали про відчуття під прапором США на тлі суспільної поляризації, включно з ICE рейдами у Міннесоті, під час яких загинули двоє людей. Відповідь спортсмена викликала різку репліку президента Дональда Трампа, після чого за Гесса публічно заступилася Гу – і суперечка знову вибухнула.

Гесс: «Почуття змішані… Те, що я в формі зі стягом, не означає, що я уособлюю все, що відбувається у США».

Дональд Трамп у відповідь назвав Гесса «справжнім невдахою» і заявив, що той «не мав навіть намагатися потрапити до команди».

Ейлін Гу: «Як людина, яка вже була у центрі перехресного вогню, мені шкода спортсменів».

Критики закинули Гу, що вона коментує США, але не висловлюється щодо політики Китаю. Колишній гравець НБА Енес Кантер Фрідом назвав її «зрадницею», а політичні коментатори у соцмережах поставили запитання про ставлення Гу до лідерства КНР.

«Ви не можете насолоджуватися свободами громадянства США, будучи глобальним PR-активом Компартії Китаю», — заявив Енес Кантер Фрідом.

«Чи має Ейлін Гу бодай якусь критику на адресу Сі Цзіньпіна?» — написав користувач X Метт Вітлок.

Уряди західних країн, правозахисні організації та Організація Об’єднаних Націй неодноразово звинувачували Пекін у серйозних порушеннях прав людини у Сіньцзяні та Тибеті, а також у придушенні протестів. Китайський уряд заперечує ці обвинувачення й називає їх внутрішньою справою країни.

Цього тижня, після втрати золота у слоупстайлі жінок на користь Швейцарії, Гу сказала, що відчувала «вагу двох країн на плечах». Частина користувачів відреагувала різко, апелюючи, що вона виступала лише за одну збірну.

«Вона представляла лише одну країну — і це були не США», — йшлося у коментарях.

Аліса Лю: золото для США та сімейна історія протесту

Аліса Лю у Мілані виграла золото у командному турнірі з фігурного катання. Її батько Артур Лю — учасник протестів 1989 року на площі Тяньаньмень, після чого емігрував до США. Тема тих подій у Китаї залишається табуйованою, що відбивається й у реакціях на китайських платформах: пости про Лю з’являються рідко, а під схвальними згадками часто пишуть, що «її родина налаштована проти Китаю».

Виховувана батьком у Каліфорнії, Лю з юних років займалася фігурним катанням і у 13 років стала наймолодшою чемпіонкою США в жіночому одиночному катанні. У 2019 році Артур Лю повідомляв про спроби стеження, які, за даними Міністерства юстиції США, пов’язують із вказівками китайської влади. У 2022 році, за словами спортсменки, агенти ФБР поінформували сім’ю, що вони могли бути під наглядом.

Цей бекграунд викликає в американських соцмережах співчуття та підтримку Лю – і водночас підсилює хвилю критики на адресу Гу, яку в Китаї продовжують активно підтримувати соціальні мережі Китаю.

Клас, націоналізм та подвійна ідентичність

Дослідники відзначають, що нинішній «новий холодний клімат» між США і Китаєм підвищив чутливість до теми спортивного громадянства. Публічна увага зміщується від результатів до питань лояльності та ідентичності. На це накладається й соціальний вимір: Гу асоціюють з «люксовою» культурою — приватні школи, навчання у провідних університетах, комерційний успіх; рішення виступати за Китай трактують як бізнес-крок.

«Особиста ідентичність дедалі більше зводиться до національної лояльності в очах публіки, що зменшує толерантність до дуальної ідентичності», — пояснюють експерти.

У культурному полі з’явилися роботи дисидентського художника Бадіцао: Лю він зобразив на тлі танка як відсилання до Тяньаньмень, а Гу — з прапором Китаю на сцені з прихованими тілами під ним. Консервативні медіа опублікували матеріали із заголовками на кшталт «справжня лиходійка Олімпіади». Коли ж актор Симу Лю підтримав Ейлін Гу, частина коментаторів у відповідь закликала його «повертатися до Китаю».

«Я пишаюся Ейлін: натхненна, стійка, розумна і вільно говорить двома мовами», — написав Симу Лю, після чого отримав різку хвилю відповідей.

Погляд редакції

Факти свідчать: онлайн-дискусія навколо Гу та Лю живиться поєднанням спортивних результатів і зовнішньополітичного контексту. Дані про медалі ОІ 2022, командне золото США у Мілані-2026, а також зафіксовані публічні висловлювання політиків та спортсменів показують, що розмова давно вийшла за межі арени. Це вказує, що на Іграх 2026 року пильність до громадянства та ідентичності спортсменів зросла, а отже кожна заява чи пост у соцмережах отримують значно ширший резонанс, ніж суто спортивні підсумки.