Зимові Паралімпійські ігри 2026: фігурного катання немає – що заважає дебюту?

На арені Мілан–Кортіна вболівальники звернули увагу: фігурного катання у зимовій програмі Паралімпіади немає. Список дисциплін обмежений шістьма, і нових видів не додавали з 2014 року, коли вперше з’явився пара-сноуборд. Міжнародний паралімпійський комітет наголошує – розширення можливе, але за умови виконання конкретних вимог. Ключова серед них – визнання Міжнародного союзу ковзанярів (ISU) МПК і погодження параметрів проведення змагань. Тема важлива для всіх, хто чекає рівних можливостей на льоду вже у найближчі роки.

Деталь у фокусі

Для включення катання потрібні рішення одразу на кількох рівнях: формальне визнання ISU МПК; затвердження класифікаційних категорій; оцінка логістики арен і вартості; а також адаптація формату програм під потреби спортсменів із різними видами порушень. Нинішня паралімпійська сітка медалей охоплює категорії для учасників на візках, у сидячих класах, із вадами зору та з ушкодженнями кінцівок. Для фігурного катання це означає переробку набору елементів, темпу прокатів і умов освітлення, а в окремих випадках – застосування супроводу гіда або Bluetooth‑зв’язку для атлетів із порушенням зору.

Довідка: хто ухвалює правила

Міжнародний паралімпійський комітет (МПК) відповідає за програму Паралімпійських ігор та класифікаційні стандарти у пара-спорті. У зимовому переліку з 1994 року присутній пара-хокей на льоду, а з 2014 року – пара-сноуборд. Міжнародний союз ковзанярів (ISU) є глобальним керівним органом у фігурному катанні і ковзанярському спорті; саме його визнання з боку МПК є формальною передумовою для появи фігурного катання у паралімпійській програмі.

Що офіційно в програмі Мілан–Кортіна 2026

На Зимових Паралімпійських іграх цього року змагаються в шести видах: пара-альпійські лижі, пара-біатлон, пара-крос‑кантрі, пара-хокей на льоду, керлінг на візках і пара-сноуборд. Нових видів спорту не додавали з 2014 року.

Що потрібно для дебюту фігурного катання

• Визнання ISU МПК – формальний крок, без якого вид не може претендувати на включення.
• Класифікація – визначення, у яких категоріях можливі змагання та розіграш медалей.
• Адаптація правил – як виглядатимуть коротка й довільна програми для різних класів; які елементи дозволені.
• Інфраструктура й бюджет – доступність арен, графік, витрати організаторів та федерацій.

Голоси спортсменів: чого бракує на льоду

Дворазова паралімпійська призерка у стрибках у довжину Стефані Рід після участі у шоу Dancing on Ice публічно підтримала ідею включення фігурного катання до Паралімпіади, наголошуючи на потенціалі залучення нових учасників. Колишня елітна британська фігуристка Rhiannon Parker‑Nicholls, яка перенесла інсульт у 19 років, звертає увагу на необхідність адаптувати елементи і умови на арені.

«Я не можу виконати три оберти за три хвилини через сильне запаморочення, тож обмеження кількості спінів дуже допомогло б. Освітлення теж надяскраве – це добре для картинки, але погіршує стан для таких, як я. Прості зміни дадуть великий ефект».

Що каже МПК про можливе розширення

Перед Мілан–Кортіна президент МПК Ендрю Парсонс нагадав: за угодою з МОК ліміту за кількістю атлетів і видів ще не досягнуто, однак вирішальне – міжнародний рівень розвитку дисципліни.

«Ми не вийшли на ліміт за кількістю атлетів і видів. Але питання не лише в ліміті, а у якості виду на міжнародному рівні. Наприклад, у нас немає ковзанярських видів – шорт-трек чи фігурне катання – бо ці види поки не на достатньому міжнародному рівні».

Перспектива: нові кроки та орієнтир у часі

Глобальна організація Inclusive Skating повідомила про визнання з боку IBSA – Міжнародної федерації спорту незрячих. Цього року вона проводить World Inclusive Para Skating Championships у Глазго з участю спортсменів більш ніж із 30 країн. Керівниця ініціативи Margarita Sweeney‑Baird називає орієнтиром 2038 рік для можливої появи виду на Паралімпійських іграх.

«Наразі в паралімпійській програмі лише шість видів, тож подій бракує. Сигнали, які ми отримуємо від людей, – дуже підтримувальні».

Як виглядатиме адаптація на практиці

Потенційні рішення, які вже обговорюють усередині спільноти: ліміти на кількість обертів у спінах для атлетів із вестибулярними порушеннями; дозволені альтернативні елементи замість стрибків для спортсменів із ураженнями спинного мозку; використання гідів або гарнітур Bluetooth для учасників із порушенням зору; регулювання яскравості світла та контрастності покриття для кращої орієнтації на льоду.

Погляд редакції

З офіційних коментарів МПК випливає, що головний бар’єр – не ліміт квот, а міжнародна зрілість дисципліни та готовність до класифікації. Водночас кроки на кшталт визнання Inclusive Skating з боку IBSA й проведення чемпіонату світу за участю понад 30 країн свідчать про розширення географії та практики. Це підсилює аргументи спортсменів і функціонерів: за наявності визнання ISU, зрозумілих правил і стабільної участі – питання включення стане предметом предметного розгляду з боку МПК.