Мілан‑Кортіна 2026: як дрони змінюють зйомку спуску та санних стартів?

На вихідних на Зимовій Олімпіаді Мілан‑Кортіна 2026 глядачі побачили принципово інші телевізійні ракурси – на трасах гірськолижного спуску та санних дисциплін працюють дрони з камерами. Зйомка з близької дистанції позаду атлета дає картинку, якої ще не було на Іграх. Водночас шум гвинтів чутно у прямому ефірі, через що аудиторія в соцмережах розділилася. Організатори наполягають: жодних скарг від спортсменів і команд не зафіксовано, а система пройшла випробування перед стартами.

Деталь у фокусі

Дрони вперше застосували на Олімпіаді під час Париж 2024, але вперше дрони на Олімпіаді застосували на Париж 2024 радше як пілотний формат. У Мілан‑Кортіна вони стали значно помітнішими: апарати летять буквально «у хвості» спортсменів на спусках та льодових жолобах. У соцмережах їхній гул вже порівнюють з дудками ЧС‑2010 – «вувузелами» – однак офіційно підтверджено лише факт чутності шуму в трансляції, а не впливу на виступи.

Хто у кадрі: Ліззі Ярнолд

Ліззі Ярнолд – британська спортсменка скелетону, двічі олімпійська чемпіонка (Сочі 2014 та Пхьончхан 2018). Вона спеціалізується у скелетоні – дисципліні санного спорту, де атлети спускаються льодовим треком головою вперед на малій санці. Ярнолд увійшла в історію країни як одна з найтитулованіших британських зимових олімпійок, а її думки про психологічні деталі підготовки часто цитують у медіа.

Що саме і як знімають

На Іграх у Мілан‑Кортіна дрони вперше масово застосовані на зимових Іграх у гірськолижному спуску та санних дисциплінах. Вони летять близько за атлетом, збираючи динамічні плани, які раніше були практично недосяжними для стаціонарних камер або вертольотів. Для санних стартів апарат супроводжує спортсмена від старту до третього повороту – після чого повертається до точки керування.

Реакція аудиторії та можливий вплив на атлетів

Глядачі у соцмережах розійшлися у думках: частина хвалить видовищність, інші нарікають на гучний шум пропелерів. На цьому тлі пролунали питання – чи може звук впливати на концентрацію спортсменів. Ярнолд зазначила, що навіть дрібні зміни здатні впливати на ментальну складову змагань, хоча тренерські штаби окремих збірних вважають, що атлети шум не чують.

«Я говорила з тренером збірної США зі скелетону та санного спорту – він сказав, що атлети не чують дрон і це не впливає. Але на моєму місці я б дуже відчувала його присутність. Будь‑які дрібні зміни можуть збити ментальний фокус» – Ліззі Ярнолд.

Позиція організаторів

Організатори наголошують: перед ефірами проводилися випробування з атлетами високого рівня, аби звести перешкоди до мінімуму. Станом на нині офіційних скарг від команд не надходило, інтеграцію технології визнано керованою.

«Ми багато тестуємо з топ‑атлетами, щоб забезпечити мінімальне втручання. Важливо, аби це не шкодило результатам. Це еволюція, і її інтеграція нами контролюється» – П’єр Дюкре, спортивний директор МОК.

«Дрони протестовані до стартів. Ми прислухалися до спортсменів, аби вплив не заважав і не дратував. Чутливість у кожного різна, але » – Анна Ріккарді, спортивний директор Ігор.

Як влаштована робота пілотів

Пілоти працюють на об’єкті в окремому наметі поряд з трасою разом з асистентом. На санних змаганнях вони ведуть апарат від верхньої точки до третього повороту, після чого повертають дрон назад на позицію. Такий формат дозволяє оперативно контролювати політ та швидко реагувати на ситуації на льодовому жолобі або схилі.

Інцидент на тренуванні

Попри високу майстерність пілотів, без огріхів не обійшлося: один дрон здійснив жорстку посадку під час першого тренування спуску, залишивши уламки на трасі. Після цього підрозділи на об’єкті оперативно відпрацювали процедури безпеки, а дрони продовжили застосовувати у наступних сеансах зйомки.

Коли і де відбуваються старти

Змагання Зимової Олімпіади тривають 6-22 лютого у Мілан‑Кортіна – це офіційне вікно проведення Ігор, протягом якого дрони використовують у трансляціях гірськолижного спуску та санних дисциплін.

Погляд редакції

Масове застосування FPV‑дронів на Мілан‑Кортіна 2026 свідчить про технологічну еволюцію трансляцій: за офіційними коментарями організаторів – тестування з атлетами та відсутність скарг – дозволяють контролювати вплив на змагання. Водночас за реакціями аудиторії помітно, що питання акустичного комфорту лишається дискусійним. Це означає, що у найближчі дні організатори, імовірно, продовжать балансувати між видовищністю кадру та акустичною гігієною трансляцій, щоб зберегти чіткість правил і стабільність умов для всіх учасників.