Зимова Олімпіада під тиском клімату – що зміниться вже у 2026?

Зимові Олімпійські ігри Мілан‑Кортина 2026 повертають Олімпіаду в Альпи через 70 років після Кортіни‑д’Ампеццо 1956. Нині контекст інший: менше природного снігу, вища середньодобова температура і рекордні витрати на штучне засніження. Міжнародний олімпійський комітет уже переводить відбір хостів у площину «клімат‑надійності» – щоб Ігри було де і як провести. На тлі даних про 450 млрд тонн втрати льоду у 2024 році поза льодовиковими щитами, питання – не про комфорт, а про спроможність.

Деталь у фокусі

Мілан‑Кортина 2026 – це 2 900 атлетів, 116 комплектів медалей, 8 видів спорту і 16 дисциплін. Для підготовки трас організатори планують 2,4 млн м³ штучного снігу, що потребує 948 000 м³ води. Із них 580 000 м³ закладено під парк Моттоліно в Лівіньйо (хафпайп і Big Air). На Монте Спонда вже діє резервуар 200 000 м³ на висоті 2 530 м.

Кортіна‑1956: довідка для контрасту

Кортіна‑д’Ампеццо вперше приймала Ігри у 1956 році – усі змагання відбувалися просто неба, без жодного використання штучного снігу. У передстартовий період військові завозили сніг з інших частин Альп, а за дві доби до відкриття проблеми «вирішила» метелиця. Тоді змагалися 825 спортсменів за 72 комплекти нагород – у масштабах і кліматі, що різко контрастують із сьогоденням.

Мапа Ігор 2026

Розподіл арен у 2026‑му такий: Кортіна прийме керлінг, жіночу гірськолижну програму та «ковзальні» види (бобслей, скелетон, санки); Мілан – ключові «індор» дисципліни, зокрема хокей, фігурне катання та шорт‑трек/ковзанярський спорт. Лівіньйо та Борміо – фристайл, сноуборд і чоловіча «альпійка», а Валь‑ді‑Ф’ємме – лижні гонки та стрибки з трампліну. Масштаб події порівняно з 1956‑м подвоївся – і це прямо впливає на потребу у снігу та інфраструктурі.

Температура зростає: дані і наслідки

Після рекордного темпу потепління у 2024 році, показники 2025‑го дещо знизилися, але поріг 1,5°C лишається близьким. За WMO, льодовики поза Ґренландією та Антарктидою втратили 450 млрд тонн льоду у 2024‑му. У Альпах тренд невтішний: якщо темпи збережуться, 90-95% льодовиків можуть зникнути до кінця століття. За дослідженням Eurac Research, кількість свіжого снігу в Альпах за століття зменшилась на 34%, а в сезоні 2023‑24 у Кубку світу скасували 26 етапів у п’яти дисциплінах – виключно через відсутність снігу.

Як це б’є по спортсменах

Еліта переносить збори у Південну півкулю, зменшує роботу на льодовиках Європи влітку – Stubai уже не гарантує старт сезону з достатнім покривом. Адаптація стає нормою: зміни локацій, стиснені «вікна» холодів, підвищені травматичні ризики на «мокрих» трасах.

Штучний сніг: масштаби і ресурси

Штучний сніг використовується на Олімпіадах із 1980 року (Лейк-Плесід), а на Beijing 2022 він був майже на 100%. У Мілані‑Кортіні обсяги великі, але оптимізовані за водою порівняно з 2022‑м. Водночас геолог Маріо Тодзі наголошує: енергоспоживання для штучного засніження всіх альпійських курортів може дорівнювати річному споживанню близько 130 000 родин із 4 осіб. Це змушує організаторів переходити на високоефективні системи, накопичення снігу в «сноу‑фермах» та живлення від відновлюваних джерел.

Хто прийме Ігри після 2026

IOC уже визначив наступників: Французькі Альпи – 2030, Солт‑Лейк‑Сіті (Юта) – 2034, а на 2038 рік тривають перемовини зі Швейцарією. Вимога – не менше 80% існуючих арен та відповідність «клімат‑надійності».

Дослідження професора Данієля Скотта (Університет Ватерлу, у співпраці з IOC) проаналізувало 93 локації і показало: у разі досягнення цілей Паризької угоди 45-55 потенційних хостів лишаються надійними до 2080 року; за сценарію високих викидів – близько 30. Середньоденні максимуми у містах‑господарях зростають: з 0,4°C (1920‑1950‑ті) до 3,1°C (1960‑1990‑ті) і 6,3°C у XXI столітті – із прогнозом ще на +2 – +4,4°C залежно від сценарію.

Паралімпіада в зоні ще більшого ризику

Змагання в березні означають тепліші умови і більшу залежність від штучного снігу. На Сочі‑2014 фіксувалися максимуми до 20°C, сніг перетворювався на «кашу», а за даними для паралімпійських дисциплін травматизм зріс у шість разів порівняно з Ванкувером‑2010.

Що радять науковці

• Ротація між найбільш «клімат‑надійними» локаціями.
• Зміна календаря: зрушити Олімпіаду на два тижні раніше, щоб Паралімпіада стартувала наприкінці лютого; або розвести Ігри за роками.
• Ранкові старти і подовження змагальних вікон на 2-4 дні для гнучкості в умовах негоди.
• Пріоритизація відновлюваної енергетики для засніження й сноу‑ферми для накопичення зими.

Дискусія про «індор» і штучні гори

Ідеї «перенесення» Ігор у закриті комплекси чи на штучні масиви стикаються з практикою. Азійські ігри‑2029 планувалися на Trojena (NEOM) у Саудівській Аравії, але їх перенесли до Алмати через будівельні затримки. Науковці також звертають увагу на логістику води: опріснення й транспортування на сотні кілометрів погано узгоджується з «зеленими» зобов’язаннями.

«Зміна клімату вже – наш обов’язок захистити Ігри, мінімізувати вплив на довкілля та зберегти зимові економіки».

« Ігор може й не бути; чи будуть вони через 20 – ».

Погляд редакції

Фактичний масив свідчить: клімат‑надійність стає таким самим критерієм, як арени й логістика. Параметри Мілан‑Кортина 2026 – від 948 000 м³ води для засніження до розосередження локацій – показують технологічну «готовність». Водночас статистика (мінус 34% свіжого снігу в Альпах за століття, 26 скасованих етапів у сезоні 2023‑24) доводить, що гнучкий календар, ротація хостів і “зелена” енергетика для снігу вже не опції, а необхідні регламентні інструменти. Це підґрунтя для збереження конкурентності Ігор – без зміни їхньої спортивної суті.