Олімпіада 2026: чому українець зі «шоломом пам’яті» не стартує – повний список імен

Український скелетоніст Владислав Гераскевич відсторонений від чоловічого скелетону на Іграх Мілан–Кортина 2026 після відмови зняти шолом із зображеннями загиблих спортсменів. Раніше цього тижня спортсмену заборонили старт, а апеляцію відхилено у п’ятницю. На шоломі – понад 20 спортсменів, загиблих після повномасштабного вторгнення Росії. Гераскевич уточнив, що серед них – підліткова важкоатлетка Аліна Перегудова, пауерліфтер Павло Іщенко та хокеїст Олексій Логінов.

Деталь у фокусі

Гераскевич заявляв, що виступатиме лише у «шоломі пам’яті», на якому розміщені портрети спортсменів – військових і цивільних, загиблих із 2022 року. Заборона на екіпірування стала причиною недопуску до змагань, а спроба оскаржити рішення завершилася без змін. Історія українця – одна з найгучніших тем Мілан–Кортина 2026 уже на старті турніру.

Довідка: Владислав Гераскевич

Владислав Гераскевич – український скелетоніст, учасник Ігор 2018 та 2022 років. У січні 2022 року він здобув бронзу етапу Кубка світу в Інсбруку, ставши автором першої медалі України в скелетоні на рівні Кубка світу. Під час Олімпіади 2022 року спортсмен публічно виступив із закликом до миру, що привернуло широку увагу міжнародних медіа. Для Ігор 2026 Гераскевич готувався як лідер збірної в чоловічому скелетоні.

Що вирішили організатори

Цього тижня українця не допустили до старту в чоловічому скелетоні в Мілані та Кортині-д’Ампеццо. Причина – відмова зняти шолом із портретами загиблих спортсменів. У п’ятницю офіційно повідомлено, що апеляційну скаргу відхилено – рішення про недопуск лишається чинним.

Хто зображений на «шоломі пам’яті»

Нижче – підтверджені дані про спортсменів і спортсменок, чиї імена Владислав називає серед портретів на шоломі.

• Володимир Андрощук (легка атлетика) – загинув у січні 2023 року, за кілька днів після 22-річчя, у районі Бахмута. Багатоборець, виступав на міжнародному рівні; планував спробувати кваліфікуватися на Олімпіади 2024 або 2028, але у 2022 році через травми пішов добровольцем.
• Карина Бахур (кікбоксинг) – 17-річна чемпіонка, загинула торік під час обстрілу в Харківській області. Отримала уламкові поранення, коли бігла до укриття в місті Берестин, за кілька тижнів до свого 18-річчя.
• Карина Дяченко (художня гімнастика) – 11 років, загинула в Маріуполі в березні 2022 року під час авіаудару по будинку; батько загинув разом із нею, мати та брат – згодом у лікарні, яку також вдарили.
• Максим Галінічев (бокс) – загинув у 2023 році на Луганщині. Відмовився від участі в чемпіонаті Європи 2022 року, пішов добровольцем; двічі був поранений, продовжував службу. Срібло Юнацьких Олімпійських ігор 2018 і Євро U-22 2021.
• Павло Іщенко (силовий спорт) – киянин, чотириразовий чемпіон зі стронгмену та колишній чемпіон України з пауерліфтингу; тренував молодь. Загинув торік на фронті.
• Вікторія Івашко (дзюдо) – 9 років, загинула у червні 2023 року в Києві, коли разом із матір’ю намагалася сховатися від авіаударів.
• Олексій Хабаров (кульова стрільба) – 31 рік, багаторазовий рекордсмен і чемпіон України; представляв збірну понад десять років. У 2023 вступив до війська, загинув торік у Донецькій області.
• Іван Кононенко (силовий спорт, актор) – з лютого 2022 на фронті, у листопаді зазнав тяжкого поранення, самостійно розробив програму реабілітації, згодом повернувся на передову як старший лейтенант і командир взводу. Зв’язок втрачено у лютому торік; у грудні – підтверджено загибель.
• Микита Козубенко (стрибки у воду) – спортсмен і тренер із Миколаєва; загинув у бою торік у 31-річному віці.
• Дар’я Курдель (танці) – 20 років, загинула в липні 2022 року у Кривому Розі під час авіаудару; тренувалася на спортмайданчику разом із батьком. Батьки зазнали поранень і вижили.
• Андрій Куценко (велоспорт) – чемпіон треку, виступав за Україну в 2006-2016 роках на Європі та світі. Жив в Італії, після вторгнення повернувся і приєднався до війська; загинув у 2024 році під час бойового завдання.
• Марія Лебідь (танці) – 15 років, загинула під час ракетного удару по багатоповерхівці у Дніпрі в 2023 році; бальниця, очолювала шкільну раду.
• Олексій Логінов (хокей) – колишній воротар «Білий Барс»; загинув у 2023 році на Луганщині у 23-річному віці.
• Євген Малишев (біатлон) – 19 років, загинув на передовій у Харкові; учасник зимових Юнацьких Олімпійських ігор 2020 у Лозанні. Посмертно нагороджений Орденом «За мужність» у 2022 році.
• Аліна Перегудова (важка атлетика) – 14 років, загинула в березні 2022 року під час обстрілу Маріуполя; кандидатка до збірної, готувалася до чемпіонату Європи.
• Роман Поліщук (стрибки у висоту) – атлет-легкоатлет; із перших днів повномасштабного вторгнення в лавах ЗСУ, загинув у березні 2023 року.
• Дмитро Шарпар (фігурне катання) – 25 років, загинув на фронті біля Бахмута у 2023-му. Срібний призер чемпіонату України 2016 року, учасник Юнацької Олімпіади 2016 у Норвегії; згодом – артист льодових шоу.
• Тарас Шпук (тренер, ветеранський спорт) – із 2014 року у добровольчому батальйоні, тренував збірну України на Invictus Games; після 2022-го знову на фронті. Загинув у листопаді 2023 року у 34-річному віці.
• Катерина Троян (легка атлетика) – колишня профіатлетка; загинула у червні 2025 року в районі Покровська у 32-річному віці від поранень, отриманих у бою. Програмістка і журналістка; волонтерка з 2024 року; виконала понад 1 000 бойових місій із дронами.
• Андрій Яременко (греко-римська боротьба) – член національної збірної; загинув у грудні, за кілька днів до 26-річчя, під час бойового завдання.
• Федір Єпіфанов (фехтування) – чемпіон України; приєднався до війська в перші дні вторгнення у 18 років; загинув на фронті у 2023 році.
• Назар Зуй (бокс, футбол) – 13 років, грав у місцевій команді Маріуполя; загинув у березні 2022 року після авіаудару по багатоповерхівці, де сім’я ховалася. Батьки також загинули.

Цитати та свідчення

«Це була його мрія» – так описували спортивні плани Володимира Андрощука колеги з федерації легкої атлетики України.

«Ми мали виїхати цієї ночі на Кубок світу в Австрії… ракета забрала Карину на день раніше», – згадував тренер кікбоксерки Карини Бахур.

Один із наставників Максима Галінічева передавав його слова: «У мене маленька дитина. Я не хочу, щоб вона жила в окупації».

Контекст Мілан–Кортина 2026

Зимові Олімпійські ігри проходять у двох містах – Мілані та Кортині-д’Ампеццо. Регламент з екіпірування на льодових видах спорту традиційно детальний, а будь-які зміни погоджуються заздалегідь. У ситуації Гераскевича ключовими стали правила застосування символіки та зображень на шоломі під час офіційних стартів.

Погляд редакції

Випадок із «шоломом пам’яті» демонструє напружений баланс між олімпійськими регламентами та персональними формами вшанування загиблих. Факт недопуску, підтверджений відхиленням апеляції, означає, що тлумачення правил екіпірування на Іграх 2026 року залишатиметься в центрі уваги. Це випливає з офіційних рішень турніру та підтверджених обставин, і свідчить: дискусія довкола меж дозволеного на Олімпіаді продовжиться протягом змагань.