УАФ святкує 34‑річчя: що змінилося після 13‑12‑1991?

Сьогодні український футбол відзначає 34 роки власної історії на міжнародній мапі. Саме 13 грудня 1991 року футбольна Україна офіційно вийшла зі складу союзної федерації, заклавши правові підвалини для самостійного розвитку. Наступні віхи – 3 липня 1992 року — ФІФА та 17 червня 1993 року — УЄФА – відкрили двері до офіційних турнірів під синьо‑жовтим прапором. Ключові рішення ухвалювалися в Києві, міжнародні переговори – у Швейцарії, а результатом стало право делегувати збірні та клуби до європейських і світових змагань.

13 грудня 1991 року керівництво українського футболу одноголосно ухвалило заяву про вихід зі складу союзної федерації.

Деталь у фокусі

Після всенародного референдуму 1 грудня 1991 року футбольні очільники зібралися в залі міністерства у справах молоді, спорту та туризму на вулиці Еспланадній у Києві – та офіційно зафіксували курс на незалежність. Першим президентом Всеукраїнської спортивної громадської організації «Федерація футболу України» обрали Віктора Баннікова, а віцепрезидентом став Євген Котельников. Уже в лютому 1992‑го Україна разом із представниками Грузії, Словенії та Хорватії отримала статус тимчасовий член ФІФА та УЄФА, що стало проміжним кроком до повноправного членства.

Хто такий Віктор Банніков: довідка

Віктор Банніков (1938–2001) – український та радянський воротар, зокрема грав за київське «Динамо» та виступав за збірну СРСР. Після завершення кар’єри очолив національну федерацію в 1991 році та відстоював міжнародне визнання українського футболу. У 1991–1993 роках брав участь у ключових переговорах, що сприяли вступу України до ФІФА та УЄФА. Ім’ям Баннікова названо стадіон у Києві – місце, де часто тренуються юнацькі та молодіжні збірні.

Як формувалася незалежність футболу

Поштовхом став Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року – саме тоді стартували процеси побудови власних футбольних інституцій. На початку вересня відбулося спільне засідання керівництва та футбольної спільноти, де домовилися створити структури, не підпорядковані московським органам. У жовтні 1991‑го Віктор Банніков відвідав Швейцарію, де отримав підтвердження підтримки України від тодішнього президента УЄФА Леннарта Йоханссона.

Вересень–жовтень 1991: курс на автономію

Рішення про формування власних органів управління прийняли на початку вересня – це стало першим офіційним кроком на шляху до міжнародної легітимності. У жовтні поїздка до штаб‑квартир у Швейцарії дозволила консолідувати підтримку європейських партнерів. Позиція керівництва УЄФА була чіткою: сприяти інтеграції українського футболу до континентальної спільноти.

13 грудня 1991: вихід зі складу союзної федерації

Через два тижні після підтвердження незалежності на референдумі, в Києві офіційно задекларували вихід зі складу союзної федерації – рішення ухвалили одностайно. У цей же день обрали керівництво: президентом став Віктор Банніков, віцепрезидентом – Євген Котельников. Так було запущено повноцінний цикл створення національних змагань і представництва на міжнародному рівні.

Лютий–липень 1992: шлях до міжнародного статусу

У лютому 1992 року Україна разом із Грузією, Словенією та Хорватією отримала тимчасове визнання у ФІФА та УЄФА – формальний місток до повноправного членства. 3 липня 1992 року — ФІФА: Україна здобула постійний статус у світовій федерації. Це означало офіційне право на міжнародні матчі й участь у глобальних програмах розвитку футболу.

Червень 1993: вступ до УЄФА

17 червня 1993 року — УЄФА: Україну прийнято до європейської спільноти, що дозволило делегувати збірні та клуби до змагань під егідою союзу. Фактично з цього моменту українські команди отримали доступ до європейських турнірів за єдиними регламентами.

Календар ключових рішень 1991–1993

Погляд редакції

Послідовність рішень 1991–1993 років демонструє чітку еволюцію: від внутрішньої організації – до міжнародного визнання та системної інтеграції. З огляду на наведені дати та статуси, можна констатувати: український футбол пройшов необхідні інституційні етапи, що забезпечили участь збірних і клубів у світових та європейських турнірах на законних підставах. Це підтверджують офіційні дати вступу до ФІФА і УЄФА та наступні права на міжнародну участь.