Бальдіні про Євро в Антоні: 11-те місце, плани і нова ментальність

Олімпійський чемпіон Лондона-2012, п’ятиразовий чемпіон світу і восьмиразовий чемпіон Європи Андреа Бальдіні працює старшим тренером чоловічої рапіри України з 2024 року – разом із українцем Пилипом Колесніковим. Його перший великий турнір у цій ролі – чемпіонат Європи в Антоні, де збірна посіла передостаннє 11-те місце, а в особистому розряді найвище дійшов Андрій Погребняк – до 1/16. За словами тренера, команда програла Іспанії та Хорватії, але виграла заключний матч проти Ізраїлю.

Євро в Антоні: оцінка виступу і старт проєкту

Бальдіні підкреслює: результати відповідають нинішньому рівню колективу, адже спільна робота почалася посеред сезону. З лютого спортсмени приїздять на збори до Італії – один тиждень на місяць.

“Результати, на жаль, відповідають нинішньому рівню команди… Щоб побачити реальні зміни, потрібен час… Потрібно працювати якісно, а також , виховувати ”.

Тренер наголошує на прогалинах у фізичній підготовці частини групи на старті співпраці та називає фронт робіт “значним”.

План змін: техніка, тактика, «середина доріжки»

За словами італійця, команда робить базові помилки, яких суперники уникають, тому першим етапом буде технічна корекція і тактична адаптація до сучасних вимог.

“Сьогодні на високому рівні рапірні бої стали більш «шабельними»: усі борються за , а ми цього не робимо. Щоб це змінити, потрібен час”.

Молоді й досвідчені: різні траєкторії змін

З молоддю, яка вже має “український стиль” і швидше адаптується, робота піде легше. Із досвідченими зміни складніші, однак можливі – за умови сприйняття вимог і застосування їх у стресових умовах змагань.

Спадщина vs сучасність: правила FIE з 2005 року і нова динаміка

Тренер не заперечує велич української школи (згадуються Сергій Голубицький та Олег Мацейчук), але наголошує: після нових правил FIE з 2005-го таймінг, атаки й стиль бою істотно змінились – “це фактично інший спорт”.

“Недоцільно дивитися лише на результати минулих зірок… Ми повинні адаптовуватися і не копіювати автоматично, а аналізувати та пропускати через себе”.

Чому саме Україна: мотивація працювати з андердогом

Бальдіні хотів очолити команду-«андердога» і підняти її рівень. Через війну формат співпраці передбачає збори в Італії без релокації тренера – це узгоджується з його сімейними обставинами (дитині один рік). Він швидко знайшов спільну мову з Михайлом Ілляшевим і Наталією Конрад, а під час етапів сезону отримував підтримку від Ольги Лелейко та Лариси Павленко.

“Я вже відчуваю себе органічно в українській збірній, навіть попри те, що не говорю українською. По‑людськи я щасливий бути частиною вашої фехтувальної спільноти”.

Емоції на доріжці і сигнал команді після Антоні

Італієць емоційний під час поєдинків і просить команду не звикати до поразок.

“Не звикаймо до поразок… Коли ти не кричиш під час бою і фехтуєш як «домашнє завдання», розум починає сприймати поразку як норму”.

Прикладом він називає чемпіонат Європи U-23 у Кальярі, де молодий склад України переміг Велику Британію з Девідом Сосновим і Джеймі Куком.

Цілі на сезон: юніори 17 років і внутрішня конкуренція

Бальдіні очікує поступу від 17-річних рапіристів у другий юніорський сезон – у тому числі на чемпіонатах світу та Європи. Він назвав прізвища: Яніслав Корецький, Гліб Мухопад, Даніїл Матяш, Андрій Сімонов. Також він просить допомоги Федерації у формуванні жорсткої внутрішньої конкуренції.

“Можливо, потрібно змінити підхід до нарахування очок і відбору, щоб ніхто не мав гарантій: місце в команді необхідно завойовувати”.

Освіта і шлях у тренерство

Після завершення кар’єри у 2016 році італієць здобув ступінь магістра з права та дипломатії в Бостоні, раніше закінчив бакалаврат із політичних наук та міжнародних відносин і працював амбасадором UNICEF Італія. До тренерства прийшов, коли почав готувати свою дружину – учасницю Олімпіад 2016 і 2020 Ірем Карамете, а також працював із дітьми в клубі.

“Я не планував ставати тренером… Поступово мені це сподобалося. І зараз я задоволений тим, ким я є”.

Погляд редакції

Факти інтерв’ю фіксують старт системних змін: робота з лютого у форматі 1 тиждень на місяць, акценти на техніку‑тактику‑фізику, вимога “боротися за середину доріжки” та формування внутрішньої конкуренції. Публічно окреслені прізвища юніорів і конкретні матчі (Іспанія, Хорватія, Ізраїль; Велика Британія в Кальярі) задають вимірювані орієнтири для наступного сезону.