Чому бокс платить таку ціну – історії Зерлентес і Брауна

Трагічні історії Беккі Зерлентес та Деві Брауна-молодшого знову вивели на передній план тему безпеки в ринзі. 3 квітня 2005 року о 02:00 у Вашингтоні чоловік Зерлентес отримав дзвінок з лікарні Денвера – стан спортсменки різко погіршився після нокдауну. 11 вересня 2015 року близько 01:00 у Сіднеї Брауна-мол. доправили до медиків після нокауту наприкінці 12-го раунду. Обидві події стали символами дискусії про межі ризику й стандарти допомоги на рингу.

Деталь у фокусі

Зерлентес стала першою у США смертю боксерки після санкціонованого бою. Її поєдинок у Денвері схвалювала USA Boxing – національна організація олімпійського боксу, створена у 1980 році. Бій Брауна-мол. був санкціонований IBF – Міжнародною боксерською федерацією, заснованою у 1983 році, одну з провідних професійних організацій. У 2015 році поєдинок у Сіднеї проходив під наглядом Combat Sports Authority в Австралії. Факт відсутності єдиного керівного органу у професійному боксі ускладнює уніфікацію правил безпеки та відповідальності.

Денвер, 2005 – бій, який увійшов в історію

34-річна Беккі Зерлентес, викладачка географії та економіки у Front Range Community College й аматорська боксера, виступала на Colorado State Boxing Senior Female Championships у Denver Coliseum. Суперниця – Гезер Шміц. Обидві спортсменки були в захисних шоломах. Після двох раундів роботи на дистанції у третьому Зерлентес пропустила удар у ділянку над лівим оком, зробила крок уперед, впала й знепритомніла.

Ринговий лікар констатував фіксовані й розширені зіниці. О 06:30 чоловік спортсменки вилетів до Денвера. Медики зафіксували, що травма мозку була несумісною з життям. Опівдні він ухвалив рішення про донорство органів, оскільки «вікно» для пересадки швидко закривалося. Вшанування пам’яті Зерлентес пройшли по всьому Денверу – колеги та студенти згадували її тепло та наполегливість.

«Кількість ушкоджень мозку була разюча – удар був не надто важкий, але забій був таким, що мозок уже не міг функціонувати».

Через увагу ЗМІ, підігріту прем’єрою фільму про жінку-боксерку, чоловік Зерлентес 10 днів уникав дому, а до Форт-Коллінса не повертався 15 місяців. Поліція Денвера опитала Гезер Шміц у межах справи про можливе вбивство – згодом провадження закрили. Шміц вибачилася перед родиною, вибачення прийняли.

Сідней, 2015 – останні 30 секунд 12-го раунду

28-річний Деві Браун-молодший, батько двох дітей, боксував проти філіппінця Карло Магалі на арені Ingleburn RSL Club. За оцінкою кута, Браун-мол. йшов до перемоги за очками, але за 30 секунд до фінального гонгу дістав нокаут. Він підвівся, проте на стільці в куті знепритомнів. У перші години стало зрозуміло, що шанси на життя відсутні.

Офіційне розслідування у справі Брауна-мол. виявило суттєві проблеми: прогалини в управлінні, недостатню обов’язкову підготовку персоналу біля рингу, труднощі з розпізнаванням тяжких черепно-мозкових травм та невпевненість у своєчасному втручанні. USA Boxing та IBF не відповіли на запити про коментар щодо згаданих випадків.

«Я просто думала: як хлопці виростуть без батька? Це було немислимо. Справжній кошмар», – згадує дружина Брауна-мол., Емі Лавелл.

Що кажуть близькі: чесно про ризики

Партнер Зерлентес, економіст Стефан Вайлер, говорить про природу спорту та потребу в інформованому виборі. Він і Лавелл наголошують: у перші дні після трагедій вони отримали лише кілька дзвінків – системної підтримки не було.

«Це найбільш “кровожерливий” із чоловічих видів спорту. Тренування – чудові, перед виходом у змагальний ринг».

Травми мозку: бокс і паралелі з американським футболом

Проблема повторних ударів по голові виходить за межі одного виду спорту. У 2016 році група колишніх гравців НФЛ, які зазнали ушкоджень мозку, отримала компенсацію 1 мільярд доларів США. Ліга повідомляла про зниження кількості струсів мозку на 17 відсотків у сезоні 2024, однак дослідження вказують: іноді вже три струси можуть давати стійкі наслідки.

Боксери перебувають у схожому ризику. Торік екс-претендентка на титул світу Хізер Гарді завершила кар’єру через тяжкі симптоми хронічної травматичної енцефалопатії (CTE) – стану, який прогресує та призводить до деменції, підтверджується лише посмертно. У лютому ірландець Джон Куні помер від травм, отриманих у поєдинку в Белфасті.

Контекст і регламент: хто за що відповідає

У боксі немає глобального єдиного регулятора – професійні поєдинки контролюються місцевими комісіями, а аматорські бої в США санкціонує USA Boxing. Поєдинок Зерлентес відбувався у Денвері на арені, яка приймала понад 10 000 глядачів на концертах світових гуртів, – і це підкреслює, наскільки різні події співіснують у цих стінах. Бій Брауна-мол. був під егідою IBF та під наглядом австралійського регулятора, але висновки розслідування виявили потребу уніфікації протоколів та підготовки кадрів біля рингу.

Погляд редакції

Ці два кейси демонструють, що питання безпеки в боксі впирається в стандарти, підготовку персоналу та поінформованість самих атлетів. Із фактів розслідувань випливає: уніфіковані протоколи та освіта спортсменів щодо ризиків можуть знизити небезпеку, але наявна система з різними регуляторами рухається нерівномірно. Це свідчить, що дискусія про межі ризику й відповідальність у професійному та аматорському боксі залишатиметься в центрі уваги спортивної спільноти.